Державний ринковий нагляд
Державний ринковий нагляд – діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз безпеці життя та здоров’ю людей, безпечних умов праці, захисту прав споживачів (користувачів), захисту довкілля.
Метою здійснення державного ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
З 5 липня 2011 року набули чинності Закони України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також з 10 лютого 2016 року Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», які відображають сучасний підхід з забезпечення безпеки нехарчової продукції шляхом обов’язкового дотримання вимог технічних регламентів, та добровільного застосування нормативних документів таких як норми, стандарти та правила. Окрім того ці законодавчі акти встановлюють вимоги та визначають механізм здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією.
Цим законодавством введено новий вид перевірки – перевірка характеристик продукції.
Законодавство України про ринковий нагляд має за основу – зміну системи державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією шляхом зближення її з існуючою системою в країнах Європейського Союзу, що відкриває вільний доступ продукції вітчизняних виробників на світовий ринок. Передбачено, що суб’єкти господарювання повинні вводити в обіг і розповсюджувати тільки безпечну продукцію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року
№ 1069 затверджено перелік органів державного ринкового нагляду та сфери їх відповідальності (види продукції, щодо яких здійснюється нагляд). Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Одним з таких органів визначено Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) з її територіальними органами.
До сфери відповідальності ДСНС України підпадають піротехнічні вироби (постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 839 «Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів»).
Відповідно до пункту 2 «Технічного регламенту піротехнічних виробів» піротехнічний виріб – виріб, призначений для створення світлового, іскрового, димового, звукового та/або змішаного ефекту шляхом горіння (вибуху) піротехнічної суміші та/або вибухової речовини.
Багато з тих, хто купує піротехнічні вироби, найчастіше не підозрює про те, яка небезпека приховується за яскравою етикеткою, адже піротехнічні вироби є вогне- і вибухонебезпечними виробами, вимагають підвищеної уваги при поводженні з ними. Необхідно відмітити, що піротехніка не завжди буває якісною та відповідає чинним вимогам.
При використанні піротехнічних виробів можуть виникнути різні фактори, які несуть у собі небезпеку для оточуючих. Основними небезпечними факторами при використанні піротехнічних засобів є:
- Полум’я або високотемпературний струмінь продуктів згоряння. Цей фактор характерний для феєрверків і небезпечний можливістю загоряння легкозаймистих речовин та предметів, які знаходяться поряд з працюючим виробом.
- Палаючі елементи виробів (зірки, іскри, шлаки). Ця небезпека виникає при роботі римських свічок, салютів та інших виробів, ефект яких досягається розкиданням на висоті палаючих різнокольорових «зірок». Час горіння «зірок» підбирається таким чином, щоб вони встигали згоріти раніше, ніж досягнуть поверхні землі. Тому, при неправильному розташуванні виробу, ці палаючі «зірки» можуть упасти на землю. У неякісних бенгальських вогнів іноді відпадають палаючі частки, що є небезпечним у домашніх умовах.
- Небезпечний склад продуктів горіння. При горінні піротехнічних продуктів у великій кількості утворюються речовини, шкідливі для здоров’я людини.
- Звуковий вплив (тиск). Велика гучність при розриві піротехнічних виробів може викликати у глядачів відчуття дискомфорту або травмування органів слуху.
- До найбільш небезпечної піротехнічної продукції слід віднести ракети. Стабілізатори, які виконують у них роль направляючої частини, виготовлені з дерева. Через погодні умови, а іноді неякісну, не просушену деревину, яка деформується, виникає загроза травмування під час застосування виробу. Окрім того, при неправильному зберіганні або простроченому терміні використання ракет є небезпека, що вони можуть змінити напрямок польоту.
Секторальний план державного ринкового нагляду на 2022 рік
Проєкт секторального плану державного ринкового нагляду на 2022 рік. Обгрунтування.
Секторальний план державного ринкового нагляду на 2021 рік
Проєкт секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік. Обгрунтування.
Звіт про виконання Державною службою України з надзвичайних ситуацій секторального плану державного ринкового нагляду за 2020 рік
Секторальний план державного ринкового нагляду на 2020 рік
Проект секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік. Обгрунтування.
Звіт про виконання Державною службою України з надзвичайних ситуацій секторального плану державного ринкового нагляду за 2019 рік
Секторальний план державного ринкового нагляду на 2019 рік
Проект секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік. Обгрунтування.
Звіт про викнання Державною службою України з надзвичайних ситуацій секторального плану державного ринкового нагляду за 2018 рік (1 сторінка; 2 сторінка)
Секторальний план державного ринкового нагляду на 2018 рік
Проект секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік. Обгрунтування.
Вказівка Управління від 29.11.2018 №01-9/4110 "Про посилення контролю за реалізацією піротехнічних виробів" (з додатками)
Перелік нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державного ринкового нагляду
- ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 26 травня 2023 р. № 535 "Про затвердження Технічного регламенту засобів цивільного захисту"
- ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 21 лютого 2023 р. № 154 "Про затвердження Технічного регламенту аерозольних розпилювачів"
- ПРОТОКОЛ семінару-наради щодо ознайомлення та застосування постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 р. № 154 «Про затвердження Технічного регламенту аерозольних розпилювачів» від 02 березня 2023 року
- Закон України від 2 грудня 2010 р. № 2735-УІ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
- Закон України від 2 грудня 2010 р. № 2736-УІ "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 "Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд";
- Технічний регламент піротехнічних виробів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 839.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1410 "Про затвердження Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1401 "Про затвердження Порядку подання повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1404 "Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1280 "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 921 "Деякі питання відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 № 1017 "Про затвердження Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1397 "Про затвердження Порядку функціонування національної інформаційної системи державного ринкового нагляду, внесення до неї відомостей і подання повідомлень";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1398 "Про затвердження Порядку функціонування системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, та подання повідомлень для внесення до неї";
- постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1400 "Деякі питання захисту права споживачів (користувачів) щодо безпечності нехарчової продукції";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1403 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю нехарчової продукції";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1406 "Питання реалізації та знищення використаних під час проведення експертизи (випробування) зразків нехарчової продукції, що були відібрані в межах здійснення державного ринкового нагляду";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1407 "Про затвердження Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів";
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.06.2012 №690 "Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду".